пʼятниця, 6 квітня 2012 р.

Навіщо держава утримує бібліотеки? Для просвіти і "задоволення культурних потреб" населення. Чи відповідають цій меті електронні бібліотеки? Цілком. Крім того, вони коштують значно дешевше (створення web-сайту + сканування книжок), ніж животіння цілої бібліотеки разом з її штатом.
На Заході чи не кожна бібліотека має електронні фонди – це природно і зручно для всіх – питання тільки в їх доступності. Натрапити в Інтернеті на якісну безкоштовну європейську або американську "library" для звичайного користувача практично неможливо – потрібно знати, де шукати. Якщо провести простий експеримент: запросити в пошуковій системі google "electronic library" і по черзі заходити до всіх виданих комп'ютером адрес, то скрізь ви будете наштрикатися на вимогу: "password", "login" або "номер вашої кредитної картки". Це створює дуже прикре враження, бо культура і дотепер якось утопічно асоціюється радше із "цінностями та надбанням усього людства", із доступністю для всіх спраглих та з меценатством, ніж із чистим бізнесом й закритою сферою. Російський досвід – чи не приклад для наслідування?
У цьому розумінні російський Інтернет – справжній рай для читачів. Вражає кількість, багатство й розмаїття електронних бібліотек, всезагальних і спеціалізованих – художніх, російських і зарубіжних, сучасних і класичних, з різних галузей науки, розважально-детективних, авторських і яких завгодно.